" ... Жити. Немає ні чого в світі прекраснішого за буття. Безмовна темрява могил - томління порожнє. Чого мені тепер боятися? У мене від Бога мандат. Якщо я із моргу видерся, мабуть, навіщось я потрібний Богові на цьому світі. Може, аби яку-небудь жінку щасливою зробити? Може тебе, красуне? Агов! Хочеш моя зелена холодна рука із скорченими покритими цвіллю пальцями пеститиме твої білі ніжні груди?..."
Повністю читати тут:
http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/10272/user_id/4495.phtml